11 порад, як повідомляти пацієнту погану новину

25 Серпень 2019

Рано чи пізно у практиці лікаря настає момент, коли потрібно повідомити пацієнтові не дуже добру, а іноді навіть і відверто погану новину про стан його здоров’я. І це потрібно вміти коректно та етично зробити.

Національна служба здоров’я України пропонує 11 порад медичним працівникам стосовно того, як говорити з пацієнтом про складні питання.

1. Прийміть для себе факт, що повідомляти погані новини потрібно. Зроблене над собою зусилля полегшить ваш внутрішній тягар і, зрештою, ви зробите краще для пацієнта.
Переважна більшість людей хотіла б знати правду – незалежно від того, наскільки це її засмутить. Важливо озброїти пацієнта інформацією, яка дозволить йому прийняти зважене рішення щодо подальших кроків.

2. Не зволікайте зі складною розмовою. Людині потрібен час, щоб прийняти правду.

3. Складна розмова має відбуватися тільки віч-на-віч, а не по телефону. Знайдіть спокійне місце, де у людини буде можливість сісти і усвідомити те, що трапилося.

4. Не створюйте фізичного бар’єру між вами та пацієнтом – краще сідати поруч, аніж за письмовим столом.

5. Говорити про діагноз, про варіанти лікування або про відсутність сенсу у подальшому лікуванні потрібно зрозумілою для пацієнта мовою. Не використовуйте евфемізми, складну термінологію.

6. Велике значення має пауза. Сказали діагноз та прогноз, зробіть паузу. Адже іноді лікарі ніяковіють і продовжують розмовляти, щоб уникнути тиші. Дайте пацієнтові трохи часу для реакції.

7. Не лякайтесь сліз. Пацієнт плаче – це нормальна реакція. Доктор Стівен Пантілат радить: “Якщо це пацієнт, якого ви знаєте давно, і вам доводиться повідомляти погані новини, і пацієнт починає плакати, ви можете плакати з разом з ним. Але моє правило – я не повинен засмучуватися настільки, що пацієнт має втішати лікаря”.

8. Дозвольте пацієнту виговоритися. Так ви зрозумієте, про що страх людини. Всі пацієнти бояться різного, і навіть не завжди саме діагнозу, а – “де знайти гроші на лікування”, “чи встигну побачити онуків”, “чи буде боляче” та інше. Розуміння страху пацієнта – можливість дати людині ту інформацію, яка їй може допомогти.

9. Відповідайте чесно на всі питання пацієнта.

10. Варто пам’ятати: складна розмова – це теж діалог. У завершенні розмови отримайте зворотній зв’язок від пацієнта: наскільки він зрозумів викладену вами інформацію, який варіант розгортання подій (наприклад, продовження чи припинення лікування) він обрав і наскільки пацієнт готовий співпрацювати у цьому варіанті з медичним персоналом.

11. Дайте пацієнтові надію. Надія може бути різною, і не обов’язково на одужання.